16th International Olympiad on Astronomy and Astrophysics 2023 

Команда України на XVI Міжнародній олімпіаді з астрономії та астрофізики, що проходила в м. Хожуві (Польща) виборола одну золоту, одну срібну та дві бронзові медалі: Діана Зазубик з Івано-Франківська виборола золоту медаль, Ілля Гарбажій-Романченко з Одеси - срібну, а Андрій Загіка з УФМЛ та Едуард Палант з Харкова - бронзові медалі.

 Парад планет

Жителі Землі 24 червня мали можливість побачити, як відразу п’ять планет вишикуються в лінію у нічному небі. Приблизно за годину до сходу сонця 24 червня було видно неозброєним оком як Меркурій, Венера, Марс, Юпітер та Сатурн вишикувалися в одну лінію. Загалом, з'єднання двох або трьох планет у нічному небі не є чимось надзвичайним, але явище, коли в одну лінію вишиковується більше планет, досить рідкісне. Через орієнтацію та нахил своїх орбіт всі вісім великих планет Сонячної системи ніколи не можуть вишикуватися в ідеальну лінію. Востаннє вони з’являлися просто в одній частині неба понад тисячу років тому (у 949 році), а в майбутньому це має статися 6 травня 2492 року.

Про це повідомляє Science Focus

 Астрономи виявили нове радіоджерело невідомого походження

Радіоджерела – це різні об’єкти у Всесвіті, які випромінюють відносно велику кількість радіохвиль. До числа найсильніших джерел такого випромінювання відносяться пульсари, деякі туманності, квазари і радіогалактики. 

Тепер група астрономів на чолі з Джоелом Бальзаном з Університету Західного Сіднея в Австралії повідомляє про відкриття нового радіоджерела, справжня природа якого досі неясна. Під час спостереження за NGC 2082 за допомогою австралійського телескопа Square Kilometre Array Pathfinder (ASKAP), компактного масиву австралійських телескопів (ATCA) і радіотелескопа Parkes вони виявили сильне точкове радіоджерело. Воно знаходиться у 20 кутових секундах від центру галактики. NGC 2082-спіральна галактика G-типу в сузір’ї Золотої Риби, розташована приблизно в 60 млн світлових років від Землі. Її діаметр становить близько 33 000 світлових років  (https://cikavosti.com/astronomy-vyiavyly-nove-radiodzherelo-nevidomoho-pokhodzhennia).

 До Землі наближається небезпечний астероїд

Національне управління США з аеронавтики та дослідження космосу повідомило, що повз Землю 6 червня пролетить астероїд 2021GT2. За даними NASA, діаметр космічного каменю становить від 37 до 82 метрів, а його швидкість руху – понад 26 000 км/год. Очікується, що астероїд безпечно розминеться з нашою планетою на відстані понад 3,5 мільйони кілометрів.  

 

Затемнення на Марсі: 

на 40 секунд супутник планети Фобос закрив Сонце

Сонячне затемнення, зняте камерою Perseverance Mastcam-Z 2 квітня, на 397-й марсіанський день або сол, тривало трохи більше 40 секунд, що набагато коротше, ніж звичайне сонячне затемнення за участю земного Місяця. При цьому Фобос приблизно в 157 разів менший за супутник Землі.

 

Наприкінці грудня 2021 року найпотужніший телескоп у світі «Джеймс Вебб» вартістю 10 мільярдів доларів був запущений до космосу. На момент запуску він є найбільшим, найдорожчим та найчутливішим оптичним та інфрачервоним космічним телескопом в історії людства, та одним з найважливіших проєктів в астрономії в третьому десятилітті 21 ст. Телескоп дозволить здійснювати широкий спектр досліджень в астрономії і космології, спостерігати деякі найбільш віддалені об'єкти і події у Всесвіті, наприклад утворення перших галактик.

Головне дзеркало телескопа — 6,5-метровий вкритий золотом берилієвий рефлектор — матиме збиральну площу в 25,4 кв.м. завдяки 18 гексагональним дзеркалам діаметром 0,9 кв.м. кожне.

Як сподіваються вчені, нова обсерваторія дозволить відкрити ще невідомі людству таємниці за межами Землі. Над телескопом працювали майже чверть століття кілька тисяч вчених із 17 країн. 

Перший китайський космічний апарат "Тяньвень-1", запущений з острова Хайнань у липні минулого року, здійсний успішну посадку на поверхню Марса. Досі тільки американцям вдавалося здійснювати посадку своїх апаратів на поверхню Червоної планети.

"Тяньвень-1" складається з орбітального модуля, посадкової платформи та марсохода. Марсохід "Чжучжун" вивчатиме поверхню та атмосферу планети. Крім того, він здійснюватиме пошуки життя, яке, можливо, існувало на Марс, а також за допомогою георадара проведе розвідку підземних запасів води та льоду.